Льон — З Живого Джерела (2020)

На початку літа atmospheric black metal проєкт Льон видав дебютний альбом "З Живого Джерела", який не лише транслює величезне захоплення автора полтавською природою, але й передає його слухачеві. 

Копатися в незліченних релізах Бендкемпу — це, немов археологічне мистецтво: крізь тонни землі та десятки шарів породи часом вдається відшукати цікаві, дивовижні, химерні речі, які завжди приковують увагу.

Багата на молоді та якісні блек-метал проєкти Україна, вже давно, навіть у світовому масштабі, перетворилася на показник якості, релізи якої не помічати та не слухати — гріх.

Льон — полтавський ванменбенд, створений однойменним музикантом, релізи якого виходять на лейблі Sound Fortress, що створений за сприяння Тараса Шишичуйського, власника SURROGATE Rec.

Серед тематичних гуртів регіону ЛЬОН чи не єдиний у своїй стилістиці оспівування природи. Музиканти блек-сцени Полтавщини зверталися до зими (Eternal Fire, Winter Depression), війни (Begotten) та язичництва (Lunar Onlooker), але про природу, як цілісне явище, без прив’язки до пори року, не співав ніхто. Льон робить це, ніби з боязним захопленням перед чимось вищим, недосяжним, величним та розважливо-справедливим. Опис LP цьому підтвердження: "Дух альбому — дихотомія відносин людини та природи. У буйстві весняної зелені ми знаходимо спокій, у білій зимній заметілі — смерть".

Якщо говорити про музику, то асоціативний ряд, на думку слухачів, будується навколо фінської сцени, Kroda, ранніх Drudkh, Темнозорь та гуртів на кшталт Путь Солнца. Власну музику проєкт позначає тегом bagachanian black metal.

Дуже часто Льон позначають тегом atmospheric, що, звісно, справедливо, але атмосферність тут досягається не ембієнтом, не акустичними пасажами, не зациклюванням гітарного малюнка — вона у своєрідному мелодизмі "нового часу", котрий народила стіна гітарного звуку. Описати це на парі прикладів зі світової сцени вийде надто сумбурно та неякісно, ба більше, буде вкрай віддалено. Різкість саунду та його фірмові рвані шматки тут зведені до мінімуму або практично відсутні.

Альбом має сподобатися всім, хто в нескінченному потоці бласт-бітів очікує почути мелодійні малюнки однієї гітари, що десь приблизно представлено на третьому альбомі Ulver "Nattens Madrigal". Беручи на себе сміливість, можу заявити — за інших обставин, так міг би звучати блек початку другої половини 90-х, без культу сирого звуку та тотальної навмисної деградації саунду.

Цікавий факт — якщо в пошуковій стрічці набрати "З живого джерела", результатом буде збірка українських народних казок, видана у 1990 році. Гортаючи її ілюстрації, можна побачити деяку схожість кольорів з обкладинкою альбому, у якій переважають тони пшеничного поля. Такий артворк, імовірніше, підійшов би гуртам із назвами на кшталт Ладушка, Веда, Опричь, Древень, Родогост або Дрыгва, з оцим всім: полечко, танці, національний одяг та вечеря селищем.

"З живого джерела" має крючок, здатний підчепити тематично підкованого слухача з першого прослуховування. Цей той вкрай рідкісний тип альбомів, котрі при кожному новому прослуховуванні відкриваються з нової сторони.

Йому можна пробачити абсолютно всі неточності сонграйтингу або зведення, вони — ніщо на тлі дивовижної краси агресивної мелодійності. Суб’єктивно я вже знаю, хто в річному топі буде у першій трійці.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

ЛЬОН у соцмережах:

https://soundfortress.bandcamp.com/

Neformat.com.ua ©

1. Джерела, що вириваються з глибин
2. Червоний Шлях
3. Як пройде заметіль
4. Своє забирає весна (Частина І)
5. Своє забирає весна (Частина ІІ)

19.06.2020